Бачинская, Елена Анатольевна

Родилась 3 апреля 1971 в городе Одессе, в семье историка А. Д. Бачинского.

В 1988—1993 годах училась на историческом факультете Одесского государственного университета имени И. И. Мечникова, в 1993—1996 годах — в аспирантуре того же университета. В 1997 году защитила кандидатскую диссертацию «Дунайское (Новороссийское) казачье войско (1828—1869)» (научный руководитель — Ф. А. Самойлов). В 2003 году защитила докторскую диссертацию «Колонизация украинским населением Придунайских земель. Конец XVIII — начало XX вв.» (научный консультант — З. В. Першина).

С 1996 года работает на кафедре истории Украины Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. Последовательно занимала должности ассистента, старшего преподавателя (с 1997), доцента (с 1999) и профессора (с 2003)^[1]. С 2014 года возглавляет кафедру истории Украины и специальных исторических дисциплин. С 1 сентября по 30 ноября 2023 года участвовала в исследовательской стипендиальной программе в Варшаве (Польша).

С 2000 года на общественных началах возглавляет Отдел истории казачества на Юге Украины Научно-исследовательского института казачества при Институте истории Украины НАН Украины, который действует при историческом факультете ОНУ.

Основные исследования Е. А. Бачинской посвящены:

• истории украинского казачества в конце XVIII—XIX вв.,
• Заселению и освоению украинским населением междуречья Днестра и Дуная в XVIII—XIX вв.,
• Краеведению Одесской области.

Она одной из первых исследовала вопрос пребывания дунайского казачества на территории междуречья Днестра и Дуная в XIX в.

Предложила новый концептуальный подход исследования процессов колонизации в указанном регионе путём выделения проблемы украинской колонизации из контекста общей, во взаимодействии с представителями других этнических групп и на фоне политических, общественных и экономических преобразований; включила вопросы социально-экономического развития Южной Бессарабии к контексту истории Южной Украины; доказала существование и показала роль украинского казачества Южной и Левобережной Украины в событиях XIX в. — так называемой «пислякозацькои добы», чем заполнено пробел в отечественной историографии; ввела значительное количество новых архивных материалов в научный оборот.

Е. А. Бачинская — автор и составитель более 250 научных работ, в том числе 4 индивидуальных и 7 коллективных монографий, организатор свыше 15 международных и всеукраинских конференций и круглых столов, член редколлегий не менее 7 научных изданий.

Е. А. Бачинская — ответственный редактор ежегодного журнала Отдела истории казачества на Юге Украины «Черноморскае прошлое» (выходит с 2005 г.).

• Нагрудный знак отличия Совета ректоров вузов Одесского региона «За достижения в науке» (2020).
• Премия имени Н. И. Костомарова НАН Украины (2017).
• Благодарность Министерства образования и науки Украины (2015).
• Победитель конкурса «Украинская книга — 2010» за рукопись книги «Казачество в „послеказацкую“ эпоху украинской истории (конец XVIII—XIX вв.)».
• Почётные грамоты Одесского городского совета (2009, 2010).
• Почётные грамоты и благодарность Управления образования и научной деятельности Одесской областной государственной администрации (2007, 2008, 2009).
• Почётные грамоты ректора Одесского национального университета имени И. И. Мечникова (2005, 2007).
• Стипендиат Кабинета министров Украины (1998—2000).
• Стипендиат Канадского института украинских студий (1994).
• Стипендиат Одесского отделения Украинского фонда культуры (1994, 1995).

• Козацтво на Півдні України. 1775—1869. — Одеса: Маяк, 1995 (в соавторстве с з А. Д. Бачинським).
• Дунайське козацьке військо. 1828—1868 рр. (До 170-річчя заснування). — Одеса: Астропринт, 1998.
• Болгары в казачьих формированиях Южной Украины в конце XVIII—XIX вв. //Българите в Северното Причерноморие: Изследования и материали. — Велико-Търново, 2000. — Т. 7.
• Українське населення Придунайських земель. XVIII — початок XX ст. (заселення й економічне освоєння). — Одеса: Астропринт, 2002.
• Колонізаційна політика Стамбула на Придунайських землях у XVIII ст. // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). — Вип.3. — К., 2003.
• Бачинська О. Політика Російської імперії щодо задунайського козацтва: стратегія, тактика, заходи //Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). — Вип.4. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004.
• Бачинська О. Козацтво в системах Російської і Турецької імперії// Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т./ Ред. кол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. — К., 2007.-Т.2.
• Одеса козацька. Наукові нариси. — Одеса: Фенікс, 2008. (у співавторстві з Т. Г. Гончаруком, С. Б. Гуцалюком, В. І. Кіровим, А. І. Мисечко, Л. В. Новіковою, В. М. Полтораком).
• Козацтво в «після козацьку» добу української історії (кінець XVIII—XIX ст.). -К.: Вища шк., 2011.
• Пути миграций и процесс стягивания болгарского населения в города Буджака на рубеже XVIII—XIX ст.// Просвета и промяна. — София: Институт за исторически изследования, Българска академия на науките пр БАН, 2010.
• Османські фортеці Буджака на межі XVIII—XIX ст.: залоги й їхній склад=Bucak vilayetinde Osmanlı kaleleri: garnizonların yapısı ve işleyişi (XVIII. Yüzyıl sonu — XIX. Yüzyıl başları) / Олена Бачинська= Olena Baçinska. — Одеса: Астропринт, 2013. (українською та турецькою мовами).[1]
• Роль чорноморських козаків у формуванні Дунайського козацького війська в першій половині І ст. // Україна–Кубань: питання історичної і культурної взаємодії : матеріали Респ. наук. конф. — Київ : Талком, 2014. — С. 162–168.
• Українське козацтво у «післякозацьку» добу // Українське козацтво. Золоті сторінки історії. — Київ, 2015 (у співавторстві).
• Лицарі дикого поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016 (у співавторстві).
• Bucak’ta Osmanlı Yönetiminin Özellikleri Hakkında (XVIII. Yüzyılın – XX. Yüzyıl Başlangıcına Ait Bilimsel Yayınlar Üzerine) // Osmanlı Istanbulu – III. — Istanbul, 2016.
• Османські джерела про козацькі походи Чорним морем у першій чверті XVII ст. // Східний світ. — 2017. — № 4. — С. 5–14.
• Повсякдення мешканців фортеці і міста Ізмаїл наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. // Danubius. — 2017. — Vol. XXXV. — Р. 35–48.
• Джерела з історії козацтва Південної України кінця XVIII–XIX ст. в архівосховищах та бібліотеках Одеси // Бібліотечний вісник. — 2018. — № 6. — С. 32–37.
• Османські наративні джерела про облогу Хотина 1621 р. // Rocznik Instytutu Polsko-Ukrainskiego. — 2018. — S. 11–20.
• Османські джерела про українське козацтво (кінець XVI – перша чверть XVII ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2019. — Вип. 18. — С. 75–94.
• Документи з історії українського козацтва в архівах та бібліотеках Стамбула (Туреччина) // Бібліотечний вісник. — 2020. — № 1. — С. 22–27.
• Історія українського козацтва. — 2-е вид. — 2023 (у співавторстві).
• «Подих” Січневого повстання у Південній Україні та прикордонні 60-70-ті роки ХІХ ст. // Українські виміри Січневого повстання 1863–1864 рр. — Рига: Baltija Publishing, 2024 (у співавторстві).
• Phenomenon of Hetmanate in context of European press: Ivan Mazepa and Ukraine on pages of French-language Gazette d’Amsterdam in 1708. — 2025 (у співавторстві)^[2].

В 2021 году к 30-летию научной деятельности и юбилею учёного был издан биобиблиографический указатель «За сонячним годинником Кліо. Бачинська Олена Анатоліївна», охватывающий 407 публикаций за период с 1989 по 2020 год.